Мета. Ознайомити учнів з основними віхами життя та творчості Е. Т. А. Гофмана, допомогти учням усвідомити моральну глибину казки «Лускунчик»; розкрити образи головних героїв; глибше усвідомити поняття «казка» та її ознаки; розвивати навички переказу улюблених уривків від імені різних героїв, уміння характеризувати образи й порівнювати їх; давати оцінку діям і вчинкам героїв; зіставляти із сучасним життям; виховувати найкращі моральні якості.
Реалізація змістових ліній. Розкрити гуманістичний потенціал твору, сприяти розвиткові світоглядних уявлень, усвідомленню важливості художньої літератури серед інших видів мистецтва.
Реалізація наскрізних ліній. Розкрити значення образного слова для висловлення почуттів, виховувати почуття відповідальності за збереження культурних традицій, спонукати учнів до творчих рішень.
Обладнання: портрет письменника, виставка учнівських ілюстрацій, аудіо запис симфонії П. Чайковського «Лускунчик», мультимедійна презентація, різнокольорові стіки, зображення ялинки.
Тип уроку. Позакласне читання.
                                                               Хід уроку
Добрий день вам, любі діти!
Рада вас я тут зустріти.
На всі боки поверніться,
Всім сусідам посміхніться.
А тепер тихенько сіли,
Зошити свої відкрили,
З добрим настроєм візьмемо
І роботу розпочнемо!
Слово вчителя.
Сьогодні ми познайомимося з творчістю відомого німецького письменника Ернеста Теодора Амадея Гофмана, який прославився своїми казками. Давайте запишемо тему уроку в зошити.
1. Слово вчителя.
     Як добре мати друзів. Справжніх друзів, які здатні прийти на допомогу у будь-яку хвилину, які довіряють тобі, покладаються на тебе и не сумніваються у твоїх силах. Такі друзі відіграють важливу роль в житті людини. Вони здатні підбадьорити, коли здається, що все втрачено, здатні ризикувати власним життям заради тебе, та що там, здатні повністю змінити твоє життя. Саме про таку дружбу піде сьогодні мова у казці Е. Т. А. Гофмана «Лускунчик і Мишачий Король». Т. Гофман написав цей твір у 1816 році. А за мотивами цієї казки великий композитор П. Чайковський написав балет в 1891 році.
2. Прослуховування уривку симфонії П.Чайковського «Лускунчик».
      Які враження виникли у вас під час прослуховування симфонії?
Очікувані відповіді:
- відчувається атмосфера таємничості, фантастичності;
- з героями відбуваються дивовижні пригоди;
- героям загрожує якась небезпека.
     Давайте познайомимося з життям та творчістю Е. Т. А. Гофмана та історією створення казки «Лускунчик».
1. Повідомлення вчителя (супроводжується презентацією).
Ернст з’явився на світ у Кенігсберзі, у родині адвоката 24 січня 1776 року. Коли хлопчикові виповнилося три роки, його батьки розлучилися. Хлопчика відправили до бабусі, мами матері, де він виховувався не без участі дядька. Дядько був юристом, розумним і талановитим, а додатково цікавився містикою і фантастикою. Це справило враження на Ернста, він з самого раннього дитинства сам став малювати, також виявилися музичні здібності. Дядько порадив племіннику стати юристом. Ернст закінчив навчання юриспруденції в місцевому університеті і почав працювати в державній установі. Протягом семи років працював на різних державних посадах, не кидаючи, однак, занять малюванням і музикою.
Він працював режисером, декоратором в кількох театрах, розташованих у Берліні, Лейпцигу, Дрездені, організував симфонічний оркестр у Варшаві.
Протягом життя Гофман досяг таких результатів:
• Справив величезний вплив на твори Р. Шумана, Р. Вагнера, П. Чайковського.
• Поклав своїми операми початок епохи німецьких романтичних опер.
• Написав кілька збірок новел.
• Автор двох опер, балету і безлічі невеликих музичних форм.
Помер Ернст Теодор Амадей Гофман 25 червня 1822 року в Берліні.
2. Бесіда на первинне сприйняття казки.
- Що вам найбільше сподобалося?
- Що вас вразило?
- Що не сподобалося?
3. Створення сюжетного ланцюжка.
     Був хлопчик, його зачарувала  мишача королева Мишільда в інструмент для розколювання горіхів. Лускунчика подарував на Різдво Марі та Фріцу хрещений Дроссельмеєр. Фріц зламав  Лускунчика, підсовуючи йому найтвердіші горіхи. Але Марі знайшла іграшку і полюбила її, не зважаючи на зовнішній вигляд. Завдяки її любові Лускунчик переміг мишачі полки і перетворився на людину. Хоча йому було важко отримати перемогу над мишачими полками, але йому допомагала Марі своєю любов'ю і вірою. Лускунчик повернувся принцом, і вони з Марі, яка стала принцесою, жили довго і щасливо.
4. Слово вчителя.
     У казці тісно переплітається фантастичний світ з реальним. Настільки тісно, що читач одразу не може відрізнити події, які відбуваються в уяві головних героїв, від реальних подій. Таким чином автор хоче наблизити читачів, які не вірять у чудеса, до світу казки. Казки Гофмана залюбки читають дорослі. Як ви думаєте, чим зацікавлює дорослого читача письменник?
    Очікувані відповіді.
    - У творі всі події представлено так, ніби дорослі залишаються при власній думці: лікар сказав, що у Марі гарячка, мама вирішила, що дівчинка надто захопилася своїми іграшками і втратила почуття реальності, тато і хрещений просто засміялися. Це дає можливість дорослим вважати себе мудрими. Але кожному хочеться хоч трішечки казки в своєму житті. Мабуть, тому дорослі залюбки читають казки Гофмана.
    - Казка має повчальний зміст, з якого не лише діти можуть почерпнути для себе корисні знання, а й дорослі.
    - Казка Гофмана дуже наближена до реальних подій: автор називає справжні географічні назви, нації, страви. Все це максимально наближає читачів до повсякденного життя, а казкові моменти ніби губляться серед життєвої метушні.
    Слово вчителя. Правильно. Але не забуваємо, що все - таки це казка. Давайте пригадаємо ознаки казки та назвемо їх.
1. Наявність казкових героїв та фантастичних предметів (Лускунчик, Мишільда, Мишачий Король, інші іграшки, які оживали).
2. Магічні цифри (Семиголовий Мишачий Король, три дні хрещений розповідав казку про твердий горіх).
3. Повчальний зміст (Казка вчить бути добрими, милосердними).
4. Добро перемагає зло (Мишачого Короля разом з його військом знищено, а Лускунчика розчакловано).
     Слово вчителя. Отже, діти, ми вже знаємо зміст казки, тому можемо характеризувати герої твору.
5. Характеристика героїв казки.
     Учні створюють характеристику героїв в парах (1-й ряд - Марі, 2-й ряд - Фріц, 3-й ряд – Лускунчик.).
6. Перевірка творчих завдань.
      Одна з головних героїв казки “Лускунчик і Мишачий король” – це семирічна Марі. Вона винахідлива, смілива, відважна і рішуча. Але найголовніше те, що вона – добра і чуйна. Адже Марі зуміла розгледіти в Лускунчику благородне серце, яке страждає, і змогла полюбити його таким, яким він є. Вона одразу помітила ласкаву усмішку Лускунчика і його добрі очі. Марі позитивна героїня казки.
     Лускунчик – забавна іграшка, що подарував на Різдво маленькій дівчинці Марі її хрещений Дроссельмайер. Він мав незвичний вигляд: більша голова безглуздо виглядала в порівнянні з тонкими ніжками, і плащ був вузький і смішний, стирчав, начебто дерев’яний, а на голові красувалася шапочка рудокопа. Але, не зважаючи на потворну зовнішність, Лускунчик має добре і відважне серце. Саме за це він і поплатився своєю вродою. Лускунчик показує дітям, що треба вірити в краще, ми бачимо, як неймовірна сміливість і відвага допомагають йому повернути людську подобу. Лускунчик позитивний герой казки.
       Фріц – це рідний брат Марі. Але його, на відміну від сестри, хвилює тільки зовнішня краса його солдатиків, можливість завжди перемагати і бути "великим полководцем". Йому смішні і незрозумілі переживання сестри, її прихильність до Лускунчика, що зовсім і не іграшка. В його поведінці простежується жорстокість і байдужість. Хоча він теж вірить у казку, проте не довіряє сестрі у її добрих намірах. Фріц негативний персонаж, але деякі позитивні риси в його поведінці є (він дає меч свого солдата, якого він відправив у відставку, Лускунчику, щоб перемогти Мишачого Короля), отже, він ще може змінитися.
7. Творчий переказ.
Учні переказують невеликі епізоди з казки від імені одного з персонажів.
8. Теоретична хвилинка.
     Ви помітили особливості будови казки? Розповідь хрещеного про міцний горіх міститься всередині казки. Такий прийом називається оповідання в оповіданні. Як правило за допомогою цього прийому автор стимулює уяву читача.
9. Гра «Віртуальна подорож».
     Вчитель читає текст, а учні закривають очі й уявляють собі чарівне місто.
     Лускунчик і Марі відправляються в чарівну подорож у казкове місто «Конфетенбург», вхід до якого прикрашають ворота з мигдального печива та цукатів, в лісах ростуть апельсинові дерева й тече лимонадна ріка. Лускунчик приводить Марі в столицю цієї держави, через цукатовий гай і повз будинки, прикрашені цукровими галереями.    Слово вчителя.
- Чи хотіли б ви опинитися в такому місті?
- Як би ви поводилися в ньому?
10. Проблемне питання.
Чому Марі стала принцесою, а не принцеса Пірліпат?
Очікувані відповіді.
   - Марі поводилася, як справжня принцеса.
   - У Марі було добре серце, і вона завоювала серце Лускунчика.
   - Принцеса Пірліпат любила лише себе, а Марі по-справжньому полюбила Лускунчика.
    - Коли принцеса була потворною, вона мріяла про кохання Лускунчика, а як тільки вона стала вродливою, почала зневажати Лускунчика, який через неї став потворним.
    - Лише справжня принцеса здатна розгледіти справжню красу. Марі полюбила Лускунчика за його добре серце, а це в людині найголовніша краса.
Чи актуальний сюжет казки в наш час?
Очікувані відповіді.
- Так, актуальний, тому що в усі часи ціняться такі якості людського характеру як взаєморозуміння, повага до інших, співчуття до чужого горя.

1. Вправа «Кольорова феєрія».
Слово вчителя. Ми з вами добре попрацювали, а тепер попрошу вас висвітлити свої враження від уроку за допомогою кольорових папірців.
Учні пишуть на кольорових стіках свої враження від уроку і прикріпляють їх на зображену на дошці ялинку (як символ Різдва у творі).
2. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
VІ. Домашнє завдання.
Прочитати казку разом з батьками вдома та обговорити її зміст.
За бажанням створити ілюстрації до казки.