Організація групової роботи на
уроках зарубіжної літератури
Серед
сучасних форм організації навчальної діяльності учнів на уроках одне з чільних
місць займає робота в групах. Зазначена форма роботи ефективна при розв’язанні
широкого кола завдань. Але ефективною вона буде лише тоді, коли в учнів
сформуються навички роботи в групах. Якщо вчитель планує організувати роботу в
групах на певному уроці, йому необхідно розрахувати час, який він витратить на
підготовку до такої роботи. Цьому передують певні види діяльності.
І. Складові групової
роботи на уроці
- ознайомлення
з правилами роботи в групах (Учні вчаться поважати думки один одного,
слухати один одного, робити слушні зауваження, висувати гіпотези, ставити конкретні
запитання тощо);
- планування роботи відповідно до обраної
теми (Учні усвідомлюють кількісний склад інформації, яку вони можуть
застосувати на уроці);
- об'єднання
в групи (Даний етап дуже відповідальний, бо саме від складу групи залежить
майбутня ефективність роботи; об’єднуючи дітей у групи, слід брати до уваги
рівень навчання, творчі здібності, стосунки з членами групи. Але не обов’язково
неприязне ставлення учнів може вплинути на відокремлення їх у різні групи:
прагнення до спільної мети може залагодити певні непорозуміння. Це питання
вчитель повинен вирішувати індивідуальним підходом. Кількісний і якісний склад
груп варто змінювати, якщо робота в групах в даному класі застосовується досить
часто, бо діти повинні отримувати досвід співпраці з різними партнерами чи
опонентами);
- розподіл обов’язків (Як правило,
обов’язки розподіляють за схильностями, талантами, уподобаннями учнів, але
необхідно змінювати ролі з метою вироблення інших навичок колективної роботи.
На початковому етапі організації групової роботи вчитель контролює момент
розподілу обов’язків між членами групи, а надалі учні самостійно справляються з
ним. Головуючий у групі слідкує за вчасним та належним виконанням обов’язків
кожним членом групи. Активні та спритні учні не повинні виконувати всі завдання
самостійно. Кожен член групи повинен усвідомлювати покладену на нього
відповідальність та розуміти, що лише наполегливість у роботі дасть певні
результати);
- випереджувальна
робота (Учні добирають певний матеріал, спілкуються з членами групи,
узагальнюють матеріали в схемах, таблицях, презентаціях. Вчитель контролює цей
процес, за потреби, допомагає, спрямовує хід роботи).
ІІ. Організація
роботи в групах на уроці
Слідкуючи за підготовкою учнів до уроку, вчитель
уже має уявлення про той об’єм інформації, яка буде викладена на уроці членами
певних груп. Спираючись на власні спостереження, вчитель прогнозує очікувані
навчальні результати кожної групи. На початку уроку варто оголосити завдання,
які необхідно вирішити під час роботи на уроці. Також важливим на початку уроку
є організаційний момент, під час якого необхідно створити доброзичливу
атмосферу, налаштувати учнів на плідну співпрацю (Наприклад, подивитися один на
одного, обмінятися посмішками тощо).
Роботу в групах (особливо в старших класах) можна
організувати з самого початку уроку, але за таких умов можна спланувати ротацію
груп або часткову ротацію окремих її членів, а можна – на окремому етапі
(залежно від теми та задач уроку).
Розташувати парти для роботи в групах можна кількома способами, залежно
від типу уроку. Якщо члени окремих груп є опонентами, то парти необхідно
розташувати так, щоб бачити кожного учасника диспуту. Якщо члени кожної з груп
є співдоповідачами, то парти можна розподілити на одному рівні кожної з груп,
але члени однієї групи повинні сидіти обличчям один до одного. При цьому учні
повинні добре бачити дошку.
Перед
початком роботи в групах учням не завадить нагади про загально допустимий шум у
класі в процесі обговорення питань, про повагу до думки кожного учасника
диспуту, про виконання вказівок головуючого щодо організації роботи в групі.
На
етапі підсумку роботи вчитель пропонує учням самостійно визначити ступінь
досягнення мети та завдань уроку. Можливо, учні вкажуть на причини, які
заважали позитивній роботі певної групи чи груп в цілому.
Оцінювання навчальних досягнень учнів під час роботи в групах повинне
сприяти активізації пізнавальної діяльності, заохочувати учнів до подальшої
роботи в групах, але при цьому має об’єктивно оцінювати рівень засвоєння
матеріалу. В такому випадку раджу застосовувати «Маршрутні листи до уроку», в
яких учні виставляють озвучені вчителем оцінки за колективну роботу, а також
бали за виконання самостійної роботи, яка визначить уважність учнів на уроці
(найчастіше застосовую тестові завдання, результати яких учні визначають
взаємоперевіркою чи самоперевіркою). Середній бал за два види роботи і буде
оцінкою за урок. Цей прийом оцінювання допоможе учням усвідомлювати реальну
картину власних досягнень і не сприятиме виробленню необ’єктивного оцінювання
власних досягнень та досягнень однокласників.
ІІІ.
Практичне застосування групової форми роботи
на уроці
зарубіжної літератури
Як
приклад використання такої форми організації навчальної діяльності на уроці
зарубіжної літератури можна взяти урок позакласного читання. З метою заохочення
учнів до читання художньої літератури пропоную розглянути не один твір
зазначеного автора, а декілька (від цього залежатиме кількість груп). На
прикладі творчості М. В. Гоголя пропоную учням опрацювати в групах повісті
«Вечір проти Івана Купала», «Зачароване місце», «Пропала грамота» (члени кожної
групи опрацьовують окрему повість). По-перше, ці повісті входять до збірки
«Вечори на хуторі біля Диканьки», по-друге, вони об’єднані спільним
розповідачем Рудим Паньком. Спочатку окреслюємо коло завдань, які учні повинні
виконати до уроку: дослідити історію створення збірки, її назви, особливості
стилю автора, простежити зв'язок творчості М. Гоголя з іншими видами мистецтва,
визначити основні проблеми, які автор порушив у зазначених повістях, провести
паралель між творчістю М. Гоголя як українського та як російського письменника.
Учитель формує власну мету уроку: на кінець уроку учні повинні знати зміст усіх
трьох повістей, орієнтуватися у сфері мистецтв, які пов’язані з творчістю М. В.
Гоголя; під час роботи в групах розвивати навички роботи з текстами творів,
зв’язне мовлення, ораторські та творчі здібності, акторське мистецтво, уміння
обстоювати власну думку, але поважати думку опонента. Виховним потенціалом
такого уроку буде виховання почуття відповідальності, впевненості у власних
силах і діях, повага до членів своєї групи та інших груп, бажання досягти
високих результатів та мети уроку.
Розпочинаю урок з нагадування правил роботи в групах, створюю атмосферу
співпраці та оголошую тему та завдання уроку. Спочатку учні працюють у малих
групах за типом діяльності: літературознавці, літературні критики,
мистецтвознавці, науковці, актори. Кожна група отримує своє завдання, її члени
обговорюють його і виступають з доповідями, самостійно розподіливши об’єм
інформації: літературознавці повідомляють про історію створення збірки «Вечори
на хуторі біля Диканьки», про задум назви, про кількість та назви творів, які
ввійшли до збірки; мистецтвознавці повідомляють про екранізацію фільмів,
мультфільмів за мотивами повістей М. Гоголя, про роботи відомих і невідомих
художників, творчість яких пов’язана з творами
М. Гоголя чи його творчістю; актори інсценізують
основні моменти повістей, щоб інші учні дізналися про сюжет творів; літературні
критики та науковці уважно стежать за інформацією, яка висвітлюється на уроці,
та шукають невідповідності чи то у творах самого письменника, чи то у
відповідях однокласників, занотовують їх. Відповіді учнів супроводжуються
презентаціями, малюнками, схемами, які учні готували заздалегідь. Потім учні
об’єднуються у три групи, склад яких визначений раніше (відбувається ротація,
але в кожній групі є представник кожної тематичної групи). Учні отримують
завдання, які спонукають їх до роботи з текстом: представники першої групи
заповнюють таблицю «Особливості художнього стилю М. В. Гоголя», члени другої
групи визначають, які народні вірування лягли в основу творів
М. Гоголя, третя група працює над питанням «Яку
роль у творах М. Гоголя відіграє «нечиста» сила?». Обговорення триває 5-7
хвилин, потім учні виступають із своїми доробками. Наступна черга науковців та
літературних критиків, які висвітлюють свої спостереження. Наприклад, у повісті
«Вечір на Івана Купала» Петро Безрідний шукає квітку папороті, щоб розбагатіти
та одружитися з донькою Коржа, і знаходить її, але науковці заперечують таке
вірування, адже науці не відомий жодний вид папороті, який би цвів. У повісті
«Зачароване місце» сказано, дід посадив баштан, але відомо, що біля Диканьки
кавуни не вирощують і т. д. На заключному етапі пропоную учням виконати тестові
завдання та визначити рівень своїх досягнень. Підсумовуючи досягнення учнів,
особливу увагу зважаю на толерантність, витримку, вихованість та повагу один до
одного, дякую учням за урок. Учні дякують один одному, бажають успіхів у
подальшій роботі.
Колективні
форми роботи навчають учнів слухати та переконувати інших, ставити питання та
відповідати на них, співпрацювати, домовлятися, розподіляти ролі, аргументувати
свій вибір, але один хибний крок під час організації такої роботи може
призвести до наслідків. Бажаю успіхів і творчого натхнення вчителям, які
бажають іти в ногу з часом.
0 коммент.