Сценарій позакласного заходу для старшокласників "Пушкінський бал"

by - февраля 26, 2019


Сценарій свята для старшокласників до тижня зарубіжної літератури в школі.

Пушкінський бал.



Ведучий. Доброго вечора, пані та панове!

Ведуча. Раді вітати вас у цій залі.

Ведучий. Сьогодні в Піско-Радьківській школі бал!

Ведуча. На бал до нас сьогодні прибули гості: Князь Андрій Болконський та Наташа Ростова!

Ведучий. Олександр Пушкін та Наталія Гончарова!

Ведуча. Євгеній Онєгін та Тетяна Ларіна!

Ведучий. Володимир Ленський та Ольга Ларіна.

Ведучий. Всі гості прибули. Тож можна починати бал!

Ведуча. Бал- це свято. Їх влаштовували на честь якоїсь події.

Ведучий. Перші бали проходили у Франції на честь весілля чи дня народження монархів.

Ведуча. За часів Людовіка XIV бали поступово ввійшли в німецькі традиції і стали складовою багатьох придворних свят.

Ведучий. Дуже популярними бали були і в Росії. Перші бали започаткував Петро І, починаючи з 1718 року. А особливої актуальності вони набули в середині ХІХ століття. Головним бальним сезоном була зима. За рік могло проходити близько тисячі балів.

Ведуча. Бали поділялися на дві категорії: придворні та громадські. Придворні бали вважалися офіційним заходом, а громадські мали вільну форму. Ведучий. Можна сказати, що бал в ХІХ столітті був основною формою спілкування.

Ведуча. Наш бал присвячений тижню зарубіжної літератури в школі.

Ведучий. Бажаємо всім гарного настрою, позитивних емоцій, нових вражень!

Ведуча. Для всіх балів існували загальні правила поведінки.

Ведучий. Будь-який бал починався завжди з полонеза.  Цей танок нагадує урочистий марш, ходу, але потребує неабиякої уваги та   спритності.

Ведуча. Авжеж, щоб не порушити ритм танцю.    

Ведучий. Полонез міг тривати близько години, супроводжувався бесідою.

Ведуча. Запрошуємо наших гостей приєднуватися до урочистого танцю.

Ведучий.  І ось уже початок балу!

                 Як тільки промінь сонця щез,

                 Колона гостей в пари стала-
                 В оркестрі грають полонез!

Отож, пані та панове, полонез!



(Гості танцюють полонез)

Ведуча. Дякуємо нашим гостям за чудовий танець.

Ведучий. На балах існувала загальновизначена послідовність танців. Після полонезу, як правило, танцювали вальс. Потім декілька дрібних танців. А далі – кадриль.

Ведуча. Та не одна. Перша, друга, третя, четверта і лише після четвертої кадрилі оголошували мазурку.

Ведучий. Пару для танцю, як правило, обирали раніше.

Ведуча. Але на балах не лише танцювали:  вели світські розмови, дівчата фліртували, чоловіки робили компліменти.

Ведучий. І наш бал не буде винятком. Ми випадково підслухали розмову двох дам.

Машенька: Ах! Здравствуй, Сашенька! Подружка!
Какой чудесный нынче бал!
Вот, капитан Васильев - душка -
Со мной мазурку танцевал!
Сашенька: Ах! Машенька! Моя родная!
Гуляевой графини сын
Ко мне неравнодушен, знаю!
Он здесь без матушки, один!
Машенька: Взгляни направо, дорогая!
Стоит красавец офицер.
На нас он смотрит не мигая.
Ну, просто, чудо кавалер.
Сашенька: А! Князь Миронов! Из Парижа
Вчера вернулся, говорят.
Сейчас к нам подойдет поближе.
Он, кстати, сказочно богат.
Машенька: О! Дочь купца Петрова - Глаша.
Кривляка! Ишь, задрала нос!
Товар удачно сбыл папаша,
Гостинцев ворох ей привез.
Машенька: А что за дама там, послушай?!
Уж на советника ль вдова?!
- Да, Аграфена, в прошлом - Груша.
Явилась старая сова!
Сашенька: Охота на мужчин открыта.
Несдобровать сегодня им.
И мы, с тобой, не лыком шиты.
Себя в обиду не дадим.
Машенька: Глянь, небо звездное какое!
Отбросим все печали прочь!
Вино французское рекою!
И будем танцевать всю ночь!

Ведуча. У цих дівчат великі плани на сьогоднішній бал. А що ж кавалери?

Ведучий. Пропонуємо конкурс для наших чоловіків.

Ведуча. Цікаво, який?

Ведучий. Я пропоную нашим кавалерам влаштувати дуель, але мирну. Переможцем буде той, хто зробить найбільше компліментів своїй дамі. Компліменти мають відповідати традиціям ХІХ століття.



Конкурс «Комплімент»



Ведуча. Хотіла б я опинитися в ХІХ столітті. Чоловіки такі романтичні.

Ведучий. У тебе буде така можливість.

Ведуча. Справді? А як це можливо.

Ведучий. Дуже просто, адже у нас незвичайне свято. У нашій залі зібралися герої з різних літературних творів. Тож ми можемо опинитися там, де забажаємо.

Ведуча. Дуже добре! Я б хотіла подивитися на перший вальс Наташі Ростової.

Ведучий. Будь ласка. До речі, О. С. Пушкін писав про цей танок так:

Однообразный и безумный,

Как вихорь жизни молодой,

Кружится вальса вихор шумный,

Чета мелькает за четой.



Перегляд уривку з кінофільму  «Війна та мир» (момент, коли Наташа хвилюється, що її ніхто не запрошує на вальс).

Танок Наташі Ростової, який виконують учні.



Ведуча. Який захоплюючий момент! А яка сукня у Наташі!

Ведучий. Костюм для балу обирався дуже ретельно і мав неабияке значення. Для жінок, наприклад, непристойно було приходити на бал без квітів.

Ведуча. А кавалери ж навіщо?

Ведучий. Справді, про це повинен подбати кавалер. На деяких балах виносили квіти, які кавалери вручали своїм дамам. А ще в обов'язки чоловіків входило розважати свою даму, щоб вона не сумувала. Інколи на балах освідчувалися в коханні.

Ведуча. А давай влаштуємо конкурс.

Ведучий. Який саме?

Ведуча. Хай наші герої освідчаться в коханні своїм дамам якось оригінально.

Ведучий. Давай спробуємо.



Конкурс «Освідчення в коханні».



Ведуча. Всі молодці. Але справжнє освідчення ми зараз матимемо змогу спостерігати у виконанні Тетяни та Євгенія.



Освідчення в коханні. Учні читають листи, але частинами (В кімнаті, де проходить бал повинно бути темно. Горять свічки. А коли учні читають вірші, то свічки не повинні горіти, а прожектор світла спрямований на читця).

Тетяна (сидить за столом і пише лист пером)

Я вам пишу-чи не доволі?

Що можу вам іще сказать?

Тепер я знаю, в вашій волі

Мене презирством покарать.

Та як мене в нещасній долі

Хоч пожаліти ви ладні,

То відгукнетеся мені.

Євгеній (теж сидить за столом і пише листа).

Я знаю все: образить вас

Моя печальна таємниця.

Яким презирством загориться

Ваш погляд, гордий повсякчас!

Чого я хочу? І для чого

Відкрию душу вам свою?

Для сміху, може, ще й лихого,

Я тільки привід подаю!

Тетяна

Спочатку я мовчать хотіла;

Повірте: сором свій од вас

Я б заховала навсякчас,

Коли б надія хоч бриніла

Лиш раз на тиждень, в певний час,

У нашім домі стріти вас,

Щоб тільки слухать вашу мову,

Слівце сказати, - а за тим

Все думать, думать об однім

І зустрічі чекати знову.

Євгеній

Випадком вас колись зустрівши,

В вас іскру ніжності вловивши,

Я їй повірити не смів:

Не дав зростати звичці любій,

Свою набридлу волю в шлюбі

Я втратити не захотів.

Іще одне нас розлучило…

Нещасна жертва, Ленський впав.

І все, що серце полюбило,

Від серця геть я відірвав;

Чужий усім, на самотині

Я думав: воля й супокій

Замінять щастя. Боже мій!

Як помилявсь, як мучусь нині!

Тетяна

Та ви гордуєте людьми,

Вам на селі і тяжко й душно,

А ми…нічим не славні ми,

Хоч вам і раді простодушно.

Нащо ви прибули до нас?

У самоті села глухого

Ніколи б я не знала вас,

Не знала б я страждання цього.

Душі дівочої тривогу

З часом приборкавши (хто зна?),

Могла б я з іншим шлюб узяти

І стала б дітям добра мати

І вірна мужеві жона.

 Євгеній

Ні, бачити щохвилі вас,

Ходити вслід, як тінь незрима,

Ваш усміх, погляд повсякчас

Ловить жадібними очима,

Ваш голос чути, розуміть

Усю довершеність безкраю,

У муках перед вами мліть,

Блідніть і гаснуть… О, мій раю!

Тетяна

Не ти!.. Ні, серцем полюбила

Лише тебе навіки я!

Так вища рада присудила…

То воля неба: я твоя;

Життя мойого всі години-

Порука зустрічі одній;

Сам бог послав тебе, єдиний,

Повік ти охоронець мій.

Євгеній

Та не для мене це: щомить

Слідкую марно я за вами;

Життя іде, життя летить,

А я розтрачую без тями

Від долі визначені дні.

Вони вже й так тяжкі мені.

Я знаю: довго не страждати,

Земна кінчиться путь моя,

Та мушу вранці певність мати,

Що вас удень зустріну я…

Тетяна

У снах мені ти привиджався,

Незримий, душу ти палив,

Твій дивний зір мене томив,

Твій голос в серці відбивався

Давно…ні, то було не в сні!

Ти увійшов і я впізнала,

Шепнула: він явивсь мені!

Чи правда ж: я тебе вчувала,

Зо мною вів розмову ти,

Коли я бідним помагала

Або молитвою втішала

Тривожні муки самоти?

Хіба крізь морок занімілий

Не ти, неначе привид милий,

У цю хвилину промайнув

І став тихенько в узголов'ю

Не ти з відрадою й любов'ю?

Слова надії тут шепнув?

Хто ти: чи ангел мій ласкавий,

Чи спокуситель мій лукавий:

Розвій ці сумніви до дна.

Євгеній

Боюсь: в мольбі моїй смиренній

Побачить ваш суворий зір

Підступні хитрощі мерзенні-

І чую гнівний ваш докір.

Тетяна

Та ж, може, все це марні болі,

Душі дівочої мана!

І зовсім інший вирок долі…

Але дарма! Тобі свою

Віднині душу доручаю,

Перед тобою сльози ллю,

Твого заступництва благаю…

Євгеній

Коли б ви знали, як жахливо

Таїти пристрасну любов,

Палать - і розумом гнівливо

Бентежну гамувати кров;

Хотіть коліна вам обняти

І, припадаючи до ніг,

Мольби, признання виливати,

Все, все, що висловити б міг,

А навіч холодом жорстоким

І мову, й погляд повивать,

Спокійно з вами розмовлять,

Дивитися веселим оком!..

Тетяна

Ти уяви: я тут сама,

Ніхто мене не розуміє,

В знемозі думка туманіє,

І порятунку вже нема.

Я жду тебе: єдиним зором

Надії в серці оживи,

Чи сон гнітючий мій урви,

На жаль, заслуженим докором!

Євгеній

Та годі вже: з собою сам

Не встою більше в боротьбі я;

Нехай мана – моя надія,

Та віддаюсь на волю вам.

Тетяна

Кінець! Перечитать боюсь…

На серці сором, страх і мука…

Але ні з чим я не таюсь,

І ваша честь мені порука…



Ведучий. Дякуємо нашим героям. (Звертається до ведучої) щось ми давно не танцювали.

Ведуча. А й справді. Адже у нас бал!

Ведучий. Наступний танок на нашому балу – мазурка. Про нього теж писав О. С. Пушкін:

Мазурка раздалась. Бывало, 
Когда гремел мазурки гром, 
В огромной зале все дрожало,
Паркет трещал под каблуком,
Тряслися, дребезжали рамы, 
Теперь не то: и мы, как дамы,
Скользим по лаковым доскам.





Гості танцюють мазурку.



Ведуча. Якщо я правильно зрозуміла, основний обов'язок дами на балу – це бути красивою і чарівною.

Ведучий. Абсолютно правильно. А все інше залежало від чоловіків.

Ведуча. Тоді я знаю. Який конкурс буде наступним.

Ведучий. Цікаво, який?

Ведуча. Конкурс бальних костюмів.



Конкурс бальних костюмів (учні демонструють журі свої костюми).



Ведуча. Ми вже почули багато цікавих історій. Але я не чула історії кохання Пушкіна та Гончарової.



Ведучий. Це все тому, що Олександр Сергійович, не зважаючи на свою популярність, не любив висловлюватися про своє особисте життя.

Ведуча. А як же його вірші «Я вас кохав», «Я мить чудову памятаю»?..

Ведучий. Пушкін дійсно любив жінок, захоплювався їх красою, навіть присвячував їм вірші. Але коли зустрів Наталі (так він називав свою дружину), то все змінилося. Родина для нього стала найважливішою в житті.

Ведуча. І що, своїй дружині він не писав вірші?

Ведучий. Писав, звичайно, і не лише вірші. Якось Пушкін навіть попросив художника Карла Брюллова намалювати портрет своєї молодої дружини Наталії Миколаївни.  Почуття глибокої любові до неї він беріг  протягом усього їх спільного життя.

Ведуча. Хто ж вона, ця жінка, якій випало щастя бути коханою такої людини?

Ведучий. Давайте послухаємо спогади Олександра Сергійовича про його знайомство з Наталі.

Пушкін. Наша зустріч з Наталією Гончаровою відбулася зимовим вечором 1828 року на балу в танцмейстера Іогеля. Наталі була дійсно прекрасна, кожний рух її був сповнений грацією. Очі добрі, веселі, з підохочувальним вогником з-під оксамитних вій. Але покрив скромності завжди вчасно зупиняв занадто різкі пориви. Головну принадність Наталі складали відсутність усякої манірності і природність. Надвзичайно виразні очі, чарівна посмішка і простота.  Все в ній було перейнято глибокою порядністю.

      Я прийняв рішення одружитися. Заручини відбулися 6 травня 1830 року. А весілля довелося відкласти до 18 лютого 1832 року через вимушене болдінське заслання. Але весіллі відбулося. Вінчалися ми в церкві Великого Піднесення біля Нікітських воріт. Я одружений — і щасливий: одне бажання моє, щоб нічого в житті не змінилося, кращого не дочекаюся...

Исполнились мои желания. Творец

Тебя мне ниспослал, моя Мадонна,

Чистейшей прелести чистейший образец...

Пушкін бере за руку Наталі і читає їй вірш.



Когда в объятия мои
Твой стройный стан я заключаю
И речи нежные любви
Тебе с восторгом расточаю,
Безмолвна, от стесненных рук
Освобождая стан свой гибкой,
Ты отвечаешь, милый друг,
Мне недоверчивой улыбкой;
Прилежно в памяти храня
Измен печальные преданья,
Ты без участья и вниманья
Уныло слушаешь меня...
Кляну коварные старанья
Преступной юности моей
И встреч условных ожиданья
В садах, в безмолвии ночей.
Кляну речей любовный шепот,
Стихов таинственный напев,
И ласки легковерных дев,
И слезы их, и поздний ропот.

Ведуча. Як романтично.

Ведучий. Так, Олександр Сергійович відомий романтик.

Ведуча. Повернемося до наших гостей. А які ще були бали?

Ведучий. Дитячі бали, бали-маскаради, благодійні… Змінювалися часи, змінювалася мода.

Ведуча. В наш час найбільш популярні бали спортивних чи бальних танців. Такі бали більш нагадують змагання, а манірність відступає на задній план.

Ведучий. Найголовніше на балу – це стосунки чоловіка і жінки. Це радість, ніжність, кохання. І ці традиції ніколи не втратять актуальності, яким би не був бал.

Ведуча. Згодна. Тож, якщо ми сьогодні хоч на крапельку наблизилися до справжньої атмосфери на балах ХІХ століття, то це вже успіх. Адже бал – це аристократизм, честь, краса.

Ведучий. Оголошуємо останній танок.

Ведуча. Український поет М. Рильський писав:

Шопена вальс… Ну хто не грав його

І хто не слухав? На чиїх устах

 Не виникла усмішка примхлива,

В чиїх очах не заблищала іскра

Напівкохання чи напівжурби

Від звуків тих кокетно-своєвільних,

Сумних, як вечір золотого дня,

Жагучих, як нескінчений цілунок?

Ведучий. А ми українці, тому останній танок – київський вальс.



Майборода П. Київський вальс



Ведучий. Слово надається членам журі. (Журі визначає переможців у номінаціях «Найкраще освідчення у коханні», «Найкращий бальний костюм», «Найкращий комплімент». Парам вручаються грамоти.)

Ведучий. Час плине швидко. Чоловіки втомилися від надзвичайної краси дам. Наше свято добігає кінця.

Ведуча. Дякуємо учасникам та гостям!

Ведучий. Раді будемо бачити вас на наступних балах!

Ведуча. Всім до побачення.

Share
Tweet
Pin
Share
Tags :

You May Also Like

0 коммент.